Минув рік із часу ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови 26 березня 2019 року у справі № 807/1456/17, якою було визначено, що виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) інформації, якою лише констатовано факт здійснення процесуальної діяльності органами досудового розслідування та її результати, чинним законодавством не передбачене (див. http://reyestr.court.gov.ua/Review/81329392).
За вказану постанову проголосували вісім суддів із чотирнадцяти. Шість суддів не погодились із висновком більшості, написали окрему думку, де виклали свої міркування, зміст яких зводиться до того, що внесення відомостей до ЄРДР варто оскаржувати у порядку адміністративного судочинства (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82095853).
Хоча переконливої більшості голосів це рішення не мало, але до цього часу така позиція Верховного Суду залишається незмінною. То ж час поставити питання: наскільки таке рішення Верховного Суду розв'язує проблеми досудового розслідування, наприклад, щодо захисту прав особи у разі безпідставного внесення відомостей у ЄРДР? Воно сприяє чи перешкоджає прогресу у правоохоронній діяльності?
Нагадаю, за обставинами справи № 807/1456/17 стосовно військового комісара було розпочато кримінальне провадження про вимагання й одержання неправомірної вигоди. Прокурор затвердив обвинувальний акт і направив разом зі справою до суду. У суді сталася пожежа і справа згоріла. Прокурор кілька разів звертався до суду про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Суд відмовив у відкритті провадження. Отже, мала місце ситуація, коли у ЄРДР були внесені відомості про пред'явлення особі обвинувального акта, а самої справи з обвинувальним актом не було.
Ключовими тезами у постанові Великої Палати є такі: 1) відображення в ЄРДР відомостей про дії та рішення органів досудового розслідування не є констатацією винуватості позивача у вчиненні злочину, не суперечить закріпленим у статті 62 Конституції України і статті 17 КПК України засадам презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини і не обмежує жодних інших прав та інтересів (пункт 57 мотивувальної частини); 2) з урахуванням особливостей заявленого предмета позову та того, що чинне законодавство не передбачає виключення з ЄРДР інформації, якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, така інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов'язків та існуючого стану правовідносин (пункт 59 мотивувальної частини).
Ніяких аргументів щодо того, чому судді вважають, що внесення відомостей в ЄРДР про дії та рішення органів досудового розслідування не обмежує прав та інтересів особи, постанова Великої Палати Верховного Суду не містить. Таке твердження суддів Великої Палати без наведення мотивування виглядає лише як припущення. Я теж дозволю собі припущення: чи почувався б суддя Верховного Суду спокійно, якби йому стало відомо, що у ЄРДР внесено відомості про скоєння ним злочину, наприклад, незаконного збагачення чи постановлення завідомо неправосудного рішення? А як щодо відомостей про оголошення розшуку щодо цього судді? Це ж просто відомості. Ну, вніс детектив НАБУ такі відомості до ЄРДР за заявою якогось недруга чи журналіста, але ж порозслідують і розберуться... Більше схиляюсь до думки, що просто рід занять позивача у справі № 807/1456/17 та його звання підполковника не вразили суддів Верховного Суду.
Шестеро незгодних суддів, які написали окрему думку, визнали за порушення прав внесення відомостей про особу до ЄРДР, коли розслідування не проводиться, але звели таке порушення лише до захисту персональних даних: "скаржник правомірно звернувся до суду адміністративної юрисдикції, вважаючи, що інформація щодо нього, яка міститься в системі єдиного обліку злочинів і осіб, які їх учинили, впливає на юридичне становище позивача, змінює характер й обсяг його прав і обов`язків, ураховуючи, що на спірні правовідносини не поширюється дія норм кримінального процесуального законодавства". Пояснення змісту та обсягу порушень прав особи ці шестеро суддів не навели, як не зробили цього й інші восьмеро суддів Великої Палати, котрі дійшли висновку про відсутність порушень прав. Думаю, нічого тут тлумачити. Це й так зрозуміло. Захист персональних даних це лише дещиця порушених прав. Позивач у справі № 807/1456/17 посилався на те, що відомості про пред`явлення йому обвинувального акта перешкоджають виконанню його службових обов`язків та просуванню по службі.
Ніхто не буде байдужим до того, що слідчий може вільно внести до ЄРДР відомості про особу без достатніх процесуальних підстав. Відомості у ЄРДР про скоєння особою злочину, оголошення її у розшук тощо обмежує її права, як законослухняної, або може створити обмеження прав у майбутньому, оскільки це може потягти зупинення її працівниками правоохоронних органів для перевірки причетності до скоєння злочину, обмеження свободи її пересування.
Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 березня 2019 р. у справі № 807/1456/17, не викликають оптимізму, бо стає зрозумілим, як будуть діяти судді нижчих інстанцій при розгляді звернень про незаконність внесення слідчим чи прокурором відомостей до ЄРДР.
Вважаю, що випадок, який був предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду, є рідкісним. Ситуацію, коли матеріали справи знищено під час пожежі у суді, не можна брати за взірець для вирішення спорів, коли є справа, але відомості в ЄРДР про дії та рішення органів досудового розслідування не відповідають матеріалам цієї справи. У переважній більшості питання про виключення відомостей з ЄРДР виникає тоді, коли ведеться досудове розслідування, однак відомості про це у реєстрі не відповідають процесуальним рішенням слідчого і прокурора. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду по справі № 807/1456/17 не повинні сприйматись суддями нижчих інстанцій за взірець для вирішення таких справ.
У наступній статті розповім про свій досвід виключення відомостей з ЄРДР по справі, у якій проводилось досудове розслідування.