Особливістю цієї справи було те, що відповідач заперечував отримання матеріальних цінностей (товару) від позивача за укладеним між ними договором купівлі-продажу.
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин – це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яка не є здійсненням правосуддя. Рішення третейського суду обов’язкові лише для сторін третейської угоди.
Ані Правила користування електроенергією, ані Порядок визначення класів споживачів, ані Закон України «Про електроенергетику», ані умови Договору про постачання електричної енергії не містять імперативних приписів щодо обов'язкового внесення змін до договорів про постачання електроенергії, укладених до внесення відповідних змін у чинне законодавство. Позивач також не надав достатнього обґрунтування необхідності винесення змін до договору з огляду на положення ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.
Споріднені публікації, за тегами: Податкове законодавство