Ця справа стосувалася прав на об’єкти нерухомого майна, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Вимпел» отримало від засновника як внесок до статутного капіталу. Це сталось у 2007 році, коли ціни на нерухомість були захмарними. Після державної реєстрації Товариство звернулось до органу місцевого самоврядування із заявою про видачу свідоцтва про право власності на будівлі і споруди. Однак голова селищної ради був незацікавлений у цьому і відмовив на тій підставі, що Приватне підприємство «Консервний завод» також вважає ці будівлі і споруди своєю власністю, отримані під час приватизації майна державного підприємства, на основі якого начебто було створене Приватне підприємство «Консервний завод».
Будь-яких документів щодо приватизації Приватне підприємство «Консервний завод» не мало, зате його керівник мав родинні відносини із головою селищної ради. Тому аби попередити видачу свідоцтва про право власності Приватному підприємству «Консервний завод» Товариство «Вимпел» спромоглося організувати розгляд у третейському суді справи про визнання права власності на об’єкти нерухомості. Його опонентом у третейському суді виступило Товариство «Старт». Рішення було прийняте у 2008 році, що не заборонялось на той час Законом України «Про третейські суди». На підставі цього рішення третейського суду Товариство «Вимпел» отримало у господарському суді наказ про зобов’язання БТІ зареєструвати право власності на будівлі і споруди. Так була проведена державна реєстрація права власності ТОВ «Вимпел» на будівлі і споруди. Цікаво, що Закон України «Про третейські суди» не надавав право Приватному підприємству «Консервний завод» оскаржувати рішення третейського суду. Але у 2011 році Господарський процесуальний кодекс України було доповнено статтею 122-1, якою передбачалась можливість оскарження рішення третейського суду. Цим правом скористалось Приватне підприємство «Консервний завод», яке подало заяву про оскарження рішення третейського суду. Його позиція зводилась до того, що ТОВ «Вимпел» і ТОВ «Старт», які були сторонами у третейському суді, навмисно не повідомили цей суд про претензії Приватного підприємства «Консервний завод» на будівлі споруди. Заявник просив скасувати рішення третейського суду. Я представляв інтереси Товариства «Вимпел». По суті вимог Приватного підприємства «Консервний завод» мною підготовлено пояснення, що наводиться нижче.
Господарський суд Київської області
адвоката Стеценка Ю.В. – представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел»
ПОЯСНЕННЯ
Вважаємо безпідставною і необґрунтованою заяву Приватного підприємства «Консервний завод» про скасування рішення Третейського суду від 16.04.2008 р. у справі за позовом ТОВ «Старт» до ТОВ «Вимпел» про визнання права на нерухоме майно та за зустрічним позовом ТОВ «Вимпел» до ТОВ «Старт», третя особа комунальне підприємство «Баришевське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно через таке.
Заявник вважає, що Третейський суд вирішив питання про його права, хоча заявник не брав участі у справі, а також те, що Третейський суд прийняв рішення з питань непідвідомчих третейським судам, що згідно ст. 51 Закону України «Про третейські суди» є підставою для оскарження та скасування цього рішення. Тобто заявник називає підстави скасування рішення третейського суду, указані у пп. 1 і 5 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України – справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Важливо відзначити, що при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обгрунтованості рішення третейського суду в цілому, а має з'ясувати лише наявність чи відсутність підстав для його скасування, визначених ч. 2 ст. 122-5 ГПК України. Тому зазначимо щодо кожної із підстав, указаних заявником.
1. Щодо підвідомчості справи третейському суду.
Вважаємо помилковим висновок заявника про те, що Третейським судом у порушення ст. 6 Закону України «Про третейські суди» вирішено питання щодо прав та обов’язків Комунального підприємства «Баришевське бюро технічної інвентаризації», яке за правовим статусом входить до сфери органів місцевого самоврядування, а резолютивна частина рішення Третейського суду зобов’язує комунальне підприємство виконати певні дії (здійснити державну реєстрацію права власності).
Бюро технічної інвентаризації не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, державною установою чи організацією, казенним підприємством. Це суб’єкт господарювання комунального сектора економіки. Це комунальне підприємство не має статусу органу місцевого самоврядування.
Звертаємо увагу на судову практику щодо статусу Бюро технічної інвентаризації. Зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2007 р. із посиланням на Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мін’юсту України від 28.01.2003 р. № 6/5, визначено, що відповідно до п. 1.3 згаданого Тимчасового положення Бюро технічної інвентаризації здійснює лише державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, визначених ст. 6 цього Закону.
На момент постановлення рішення Третейським судом стаття 6 Закону України «Про третейські суди» не містила заборон про розгляд у третейському суді справ за участі комунальних підприємств «Бюро технічної інвентаризації» і про розгляд спорів щодо нерухомого майна. Такі зміни до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» було внесено згідно із Законом України від 05.03.2009 р. № 1076-VI. Тобто 16.04.2008 р. Третейський суд розглянув спір і прийняв рішення згідно діючого на той момент Закону України «Про третейські суди». Порушень ст. 6 вказаного закону Третейський суд не допускав.
Важливо відзначити, що третейський суд вирішив питання, які стосувалися виключно ТОВ «Вимпел» і ТОВ «Старт».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 Закону України «Про третейські суди» (у редакції, чинній станом на 11.09.2008 р.) виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує здійснення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.
КП «Баришевське бюро технічної інвентаризації» не вчиняло дій щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Вимпел» безпосередньо на підставі рішення Третейського суду від 16.04.2008 р. Державній реєстрації передувала процедура видачі компетентним судом виконавчого документа. Так, відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 13.05.2008 р. було видано наказ про зобов’язання КП «Баришевське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на будівлі і споруди за ТОВ «Вимпел».
На підставі виданого компетентним судом виконавчого документа (наказу Господарського суду Київської області від 13.05.2008 р.) КП «Баришевське БТІ» зареєструвало право власності ТОВ «Вимпел» на будівлі і споруди. Наказ Господарського суду Київської області від 13.05.2008 р. як підставу реєстрації права власності вказано у витягу, виданого КП «Баришевське бюро технічної інвентаризації».
Звертаємо увагу, що частину третю статті 55 Закону України «Про третейські суди» було виключено із вказаного закону згідно із Законом України від 05.03.2009 р. № 1076-VI.
Згідно ч. 2 ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі. А отже, станом на 16.04.2008 р. Третейський суд не порушував підвідомчість справ третейським судам, встановлену статтею 6 Закону України «Про третейські суди». Тому, на нашу думку, нема підстав для скасування рішення Третейського суду від 16.04.2008 р. за п. 1 ч. 2 ст. 122-5 ГПК України.
2. Щодо прав Приватного підприємства «Консервний завод».
Заявник зазначає, що 16.04.2008 р., коли було прийнято рішення Третейського суду, Приватне підприємство «Консервний завод» оспорювало право власності на об’єкти нерухомості, щодо яких прийнято рішення Третейським судом. Однак заявник не вказав у чому саме полягає вирішення питання про його права та обов’язки.
По-перше, третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин – це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яка не є здійсненням правосуддя. Рішення третейського суду обов’язкові лише для сторін третейської угоди. Тому ніщо не перешкоджає Приватному підприємству «Консервний завод» оспорювати право власності на об’єкти нерухомості до суду. Але таке звернення Приватного підприємства «Консервний завод» до суду ніяких переваг йому не надає. І навпаки, звернення Приватного підприємства «Консервний завод» до суду із позовними вимогами про визнання права власності на будівлі і споруди свідчить, що ніяких прав на нерухоме майно це підприємство не має.
По-друге, зміст мотивувальної частини рішення Третейського суду зводиться до визнання третейським судом права власності ТОВ «Вимпел» на будівлі і споруди як внеску до статутного капіталу засновником. За своєю суттю відносини засновника господарського товариства із товариством щодо формування статутного капіталу є корпоративними.
Звертаємо увагу на інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, видану Комунальним підприємством «Баришевське бюро технічної інвентаризації». Ця довідка містить інформацію про час внесення до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про власників будівель і споруд. Із довідки вбачається, що за засновником ТОВ «Вимпел» було зареєстровано право власності на усі будівлі і споруди.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
ТОВ «Вимпел» було зареєстровано 23.01.2007 р. В якості внеску до статутного капіталу засновником передано будівлі і споруди.
Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна переданого йому учасником у власність, як вклад до статутного капіталу. Згідно до ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески. А відповідно до ст. 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариство можуть бути будинки і споруди.
Після реєстрації товариства майно, яке передане учасниками до статутного капіталу переходить у власність товариства. А отже, ТОВ «Вимпел» стало власником будівель та споруд.
В силу вимог ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Тобто правомірність набуття права власності на майно, в тому числі набуття товариством права власності на внесок засновника до статутного капіталу, презюмується.
Виходячи із усього викладеного вважаємо, що нема підстав говорити про те, що 16.04.2008 р. Третейський суд вирішив питання про права та обов’язки Приватного підприємства «Консервний завод», зокрема, про право власності Приватного підприємства «Консервний завод» на будівлі та споруди. Заявник ніколи не мав у власності ці об’єкти нерухомості, у нього не було правовстановлюючих документів на це майно, державної реєстрації права власності не було. Своє право власності Приватного підприємства «Консервний завод» не може довести у суді.
3. Вважаємо за необхідне вказати, що судом не взято до уваги пропуск Приватним підприємством «Консервний завод» строку звернення зі скаргою на рішення третейського суду.
Дотримання процесуальних строків є обов'язком господарського суду, учасників судового процесу, будь-яких інших осіб, на яких судом покладено виконання процесуальних дій.
Відповідно до ст. 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються в межах строків, встановлених цим Кодексом.
Звернення до суду щодо оскарження рішення третейського суду є процесуальною дією.
Згідно ч. 4 ст. 52 Закону України «Про третейські суди» і ст. 122-1 ГПК України заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
ГПК доповнено статтею 122-1 згідно Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду» від 03.02.2011 р. № 2980-VI. Цей закон набрав законну силу 01.03.2011 р. після його опублікування у газеті «Голос України» випуск № 38. А отже 01.06.2011 р. закінчився процесуальний строк подачі заяви Приватного підприємства «Консервний завод» про скасування рішення Третейського суду від 16.04.2008 р., оскільки це підприємство знало про вказане рішення третейського суду задовго до 01.03.2011 р.
Заява Приватного підприємства «Консервний завод» подана до господарського суду 20.06.2011 р., тобто після закінчення трьохмісячного строку, встановленого частиною другою ст. 122-1 ЦПК України. Це є підставою для залишення без розгляду вказаної заяви.
На підставі викладеного вважаємо, що нема підстав, передбачених ст. 122-5 ГПК України, для скасування рішення Третейського суду від 16.04.2008 р. за позовом ТОВ «Старт» до ТОВ «Вимпел» про визнання права на нерухоме майно та за зустрічним позовом ТОВ «Вимпел» до ТОВ «Старт», третя особа комунальне підприємство «Баришевське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно. А тому просимо постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «Консервний завод» про його скасування.
Адвокат Стеценко Ю.В. ___________
Господарський суд прийняв мою позицію щодо відсутності підстав для скасування рішення третейського суду: у задоволенні заяви Приватного підприємства «Консервний завод» відмовлено, рішення третейського суду залишено без змін.